Джерело: world-nuclear.org, вересень 2021

В Звіті вказано, що наразі атомна енергія становить близько 10% світового виробництва електроенергії. Очікується, що вона відіграватиме все більш важливу роль у майбутньому постачанні електроенергії та енергії з кількох причин, зокрема:

«Звіт про ядерне паливо» за 2021 рік продовжує позитивну тенденцію у прогнозах ядерних генеруючих потужностей, які розпочалась у попередньому виданні 2019 року. Це була зміна негативної тенденції, що охоплювала три попередні звіти (2013, 2015 та 2017 роки). Незважаючи на незначне скорочення прогнозів ядерних генеруючих потужностей, які можна побачити в найближчій та середньостроковій перспективах в базовому сценарії та сценарії зростання, усі три випадки демонструють значне зростання з 2035 року. Внаслідок масштабних програм будівництва ядерної енергії у Східній та Південній Азії, подовженого терміну експлуатації існуючих реакторів та очікуваного розширення пулу ядерних країн через збільшення кількості нових країн, які очікують експлуатувати свої перші реактори до 2040 року.

Було підготовлено три сценарії розвитку світових ядерних генеруючих потужностей до 2040 року, які назвалибазовим, верхнім та нижнім сценаріями. Станом на середину 2021 року світові працездатні ядерні потужності становили близько 394 ГВт (442 блоки), а близько 60 ГВт (57 блоків) будувалося. У базовому сценарії очікується, що ядерніпотужності зростуть до 439 ГВт до 2030 року, та до 615 ГВт до 2040 року. У Верхньому сценарії еквівалентні показники становлять 521 ГВт у 2030 роціта 839 ГВт в 2040 році. Нижній сценарій показує невелике збільшення, яке стає більш вираженим після 2030 року через введення в експлуатацію нових реакторів у Китаї, Індії та кількох країнах-новачках, що компенсує закриття реакторів у США та Західній Європі.

Світові потреби реакторів на уран у 2021 році оцінюються приблизно у 62 500 тон. Очікується, що в Базовому сценарії вони зростуть до 79 400 тон в 2030 році та 112 300 тон в 2040 році. У Верхньому сценарії очікується, що потребина уран становитимуть близько 99 000 тон у 2030 році та 156500 тонв 2040 році. У Нижньому сценарії очікується, що потреби зростуть майже до 70 000 тон у 2030 році та 79 400 тонв 2040 році.

Світове виробництво урану значно скоротилося з 63 207 тон в 2016 році до 47 731 тонв 2020 році. Депресивний ринок урану, що наразі знизився, спричинив не тільки різке скорочення діяльності по розвідці нових покладів урану (на 77% з 2,12 мільярда доларів у 2014 році до майже 483 мільйонів доларів у 2018-му, за даними видання 2020 року "Уранові ресурси, виробництво та попит" NEA/OECDта МАГАТЕ), а також скорочення видобутку урану на існуючих шахтах, при цьому більше 20 500 тон річного видобутку не находить збуту.

Три сценарії виробництва урану до 2040 року були розроблені шляхом оцінки поточних та майбутніх можливостей видобутку шахт. У базовому випадку очікується, що глобальне виробництво первинного урану в 2030 році складе близько 70 100 тон до зменшення до 50600 тон у 2040 році. У верхньому випадку еквівалентні показники становлять 76 100 тон та 53 200 тон відповідно. Очікується, що часткове повернення шахт, що працюють на холостому ходу, у виробництво розпочнеться у 2023 та 2024 роках  відповідно у Верхньому та Базовому сценаріях та у 2025 році у Нижньомусценарії.

Прогнозується, що вторинні поставки урану відіграватимуть роль на світовому ринку поступово, зменшуючись із поточного рівня у забезпеченні 14-18% потреб уранових реакторів до 5-8% у 2040 році (залежно від сценарію). Однак у найближчій перспективі одна з основних складових вторинної пропозиції, комерційні запаси, продовжуватиме відігравати незамінну роль у подоланні розриву між попитом та пропозицією.

Крім видобутку, звіт виявив, що:

У звіті робиться висновок, що швидке зростання попиту на уран у ряді країн, насамперед у Китаї, призведе до необхідності додаткового видобутку урану протягом періоду, охопленого сценаріями. У 2020 році постачання урану було майже на 30% менше, ніж потребував реакторний парк цього року. Незалежно від сценарію постачання урану, потужності всіх нині відомих проектів видобутку доведеться принаймні подвоїти до кінця прогнозного періоду. Безсумнівно, що ресурсів урану існує достатньо для задоволення майбутніх потреб; однак виробники чекають, поки ринок відновить баланс, щоб розпочати реінвестування у нові потужності та повернути незадіяні та закриті проекти до виробництва. Ймовірно, також будуть потрібні додаткові потужностіконверсії, тоді як потужностей збагачення та виробництва палива, здається, достатньо для задоволення попиту.